События
7 травня
Багатий на свята травень подарував всім бажаючим можливість вчергове стати сопричасниками свята Образу Пресвятої Богородиці, що іменується «Молченська», а в народі здобув любов і величається як «Цілителька». Слава, якої зажила Молченська святиня, розійшлася далеко за межі Конотопсько-Глухівської єпархії. Тому, в день свята, поклонитись Чудодійному Образу Богородиці з’їхались паломники з Харківської, Житомирської, Вінницької, Київської, Рівненської, Сумської областей.
Будь-якої пори року біля Молченської ікони Богородиці стоять живі квіти, як символ наших вдячних сердець за все те добре і життєдайне, що дарує нам Матінка наша Небесна. В день свята ікона Цариці Небесної була уквітчана квітами неймовірної краси, сплетеними у дивовижний вінок.
Окрасою та родзинкою свята стала зустріч та привітання владик народним фольклорно-вокальним колективом «Ярославна» міста Путивля.
Хресна хода з Молченським образом Богородиці пройшла вулицями Путивля звичним маршрутом від Спасо-Преображенського собору до Молченського жіночого монастиря, де завжди перебуває святиня. Дорогою до Хресної ходи приєднувались путивляни, які прямували на святкову літургію до монастиря, і ті, які заздалегідь не мали наміру йти на свято. Але дух Хресного ходу творить дива, тому люди без роздумів ставали під його хоругви, щоб разом з Богородицею, під Її Покровом пройти цей шлях.
Божественна святкова літургія була звершена Високопреосвященнійшим Романом, арієпископом Конотопським і Глухівським у співслужінні Преосвященнійшого Антонія єпископа Путивльського, Преосвященнійшого Діодора, єпископа Южненського, великої кількості духовенства і відрізнялася надзвичайною атмосферою духовного підйому та єднання віруючих.
Ми всі вдячні правлячому архієрею Владиці Роману за його батьківську духовну опіку, за об’єднання нас під хоругвами Хресного ходу та особистий приклад молитовного подвигу во славу Церкви Господньої.
Серед гостей і друзів монастиря на святі були настоятельки жіночих монастирів: Свято-Троїцького Дерманського - ігуменя Вероніка (Зощук) та Свято-Введенського Ніжинського – ігуменя Антонія (Терещенко), намісник Софроніївського монастиря архімандрит Діодор (Дудка ) та архімандрит Нікодим, намісник Новгород-Сіверського монастиря, наш земляк, уродженець Сумщини Кривопішин Олексій Мефодійович, депутат Сумської обласної ради давній і незмінний друг монастиря Кисіль Андрій Юрійович та мер міста Волков Валерій Валентинович. Ми щиро вдячні почесним гостям за любов до обителі та підтримку.
Особлива духовна та душевна атмосфера монастиря, створена завдяки молитвам і трудам настоятельки Молченської обителі ігумені Феодосії та сестер, з любов’ю та зі смаком облаштована територія обителі Білої Богородиці, величні, старовинні культові споруди, які милують око, тішать душу, пробуджують дух кожного, хто потрапив до монастиря, залишаються в пам’яті і спонукають повертатись сюди за зціленням, за духовною радістю, за рятівним спілкуванням зі священнослужителями та насельницями.
Навіть відїжджаючи з монастиря, ми ні на мить не прощаємося з Богородицею, бо молитва до неї завжди звучить в наших серцях. А святові і обителі ми говоримо: «Час швидко промайне і за покликом душі та серця ми знову прилинемо до тебе, наша духовна колиско і домівко».
прихожанка Молченського монастиря Ксенія Білоус.
Объявление! 7 мая Молченской иконы Божьей Матери.
7 мая праздник “Молченской” иконы Божией Матери.
7 мая в 8.00 крестный ход с Чудотворной иконой Божией Матери отправится от
Спасо-Преображенского собора
(ул. Соборна 45) в Молченский женский монастырь, (ул. Сеймская 1/ 1), где будет отслужена Праздничная Божественная Литургия, которую возглавит Высокопреосвященнейший Роман,
архиепископ Конотопский и Глуховский.
После Литургии монастырская трапеза для всех паломников.
Приглашаем всех разделить наше торжество.
ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ! ВОИСТИНУ ВОСКРЕСЕ ХРИСТОС!
Цього року Великодня служба в Молченському жіночому монастирі була надзвичайно благодатною і особливою. Піднесений настрій вірян, натхненне служіння священників, ангельський спів сестер-черниць і родзинка святкового богослужіння - Благодатний вогонь з Єрусалиму. Спеціальним рейсом літак з Ізраілю доставляє в Україну цю християнську реліквію, це чудо Господнє. Вже починаючи від повітряних воріт нашої держави Борисполя цей вогонь розтікається по всій Україні вогняними ланцюжками. Хоч на мить уявіть собі цю павутину мерехтливих вогників, хитку і крихку, але таку потужну в своїй силі.
Всі лампади і свічки в монастирі запалювались від Благодатного вогню, що зійшов біля Гробу Господнього в граді Єрусалимі. Цей вогонь – то блага звістка у мерехтінні оманливо-покірної стихії; то світло надії, яку трепетно, як дитину, рознесли по своїх домівках віряни.
Весна, відродження і Воскресіння! О як же то приємно вірити в диво і тихий вогник Божої любові!
Ми щиро дякуємо давньому і вірному другу Молченського жіночого монастиря Кисілю Андрію Юрійовичу за даровану нам радість споглядання Благодатного вогню та можливість проведення Великодньої служби з великою християнською Святинею.
Христос Воскресе! Воистину Воскресе!
Возлюблении о Господе братия и сестры!
ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ!
Воскресший Христос вновь сподобил нас праздновать Пасху Божию спасительную.
Будем же совершать Праздников Праздник и Торжество из Торжеств не в суете, не в лукавстве и пороках, а в чистоте, святости и добрых делах.
Поздравляя с праздником Пасхи, вновь и вновь желаем Вам от Воскресшего Христа Жизнодавца
изобилие пасхальной радости, мира, здравия, благоденствия и спасение души!
ВОИСТИНУ ВОСКРЕСЕ ХРИСТОС!
С любовью о Христе Воскресшем
игумения Феодосия с сестрами.
Пасха Христова
2018 г.
Дорогие братия и сестры!
Для тех, кто не имеет возможности быть на ночном пасхальном богослужении, куличи можно освятить в Великую Субботу 7 апреля в Молченском женском монастыре (ул.Сеймская 1/ 1)
в 12.00., в 14.00., в15.00., и в 17.30.
В Никольском храме (ул. Первомайская,102) в 12.00 и в 15.00
В Пасхальную ночь в 00:00 в Молченском женском монастыре
и во всех храмах г. Путивля Праздничное Пасхальное Богослужение после которого также будет совершаться освящение куличей и пасок.
Приглашаем бдением встретить Воскресшего Спасителя.
Вход Господень в Иерусалим.
Церковные службы в этот день стали продолжением службы Лазаревой субботы. На вечерней праздника читались пророчества Ветхого Завета о Царе-Мессии вместе с евангельскими рассказами о входе Христа в Иерусалим. На утрени протоиерей Николай Лево благословил (освятил) ветви вербы, которые верующие держали в руках во время всей службы. Это действо свидетельствует, что все мы встречают Господа, который невидимо грядет, и приветствуем Его как Победителя ада и смерти, держа в руках «знамение победы» - ивы с зажженными свечами.
Вербное Воскресенье – заключительный этап подготовки православных христиан к Пасхе – великому празднику Воскресения Христового! Пусть нежные веточки вербы, освященные сегодня в храме, принесут в ваши дома мир, радость, любовь и благополучие. Пусть все добрые дела, совершенные в дни Великого Поста, вернутся каждому сторицей.
С Вербным Воскресением, дорогие братья и сестры во Христе!
Монашеский постриг в обители.
Таинство из таинств, которое совершается только в монастыре. Великой чести и высокого уровня доверия заслуживают те, кто допускается к этому таинству – постригу иноческому и монашескому.
Издавна считается, что первыми монашествующими были Сам Господь Иисус Христос и Пресвятая Богородица, заключившие в себе всю глубину подвига, к которому стремится всякий монах.
Игумен Валаамского монастыря епископ Троицкий Панкратий говорит: «Монашество – это дар Божий, пользуясь которым человек может взойти на богообразную высоту голгофскую и приобщиться тому совершенству, к которому призван каждый из нам. Отцы воспринимали монашество, как здравницу, лечебницу, куда приходят не только люди совершенные, но и страждущие, больные, чая исцеления. И начинается наше покаяние, к которому априори призван всякий христианин с отрицания: это нельзя, то не положено, туда не ходи, этого не говори, это не ешь. И, с точки зрения людей не церковных, не верующих, монахи – это самые бедные и несчастные люди. Но не так это на самом деле. Ведь как говорили отцы: «Если бы мир знал то блаженство, которым утешает Господь избранных своих, монашествующих, то весь мир отрекся бы от всего и последовал бы этому блаженному призванию».
Сегодня в Молченском монастыре, вступая на путь иноческой и монашеской жизни, сестры-насельницы имеют твердое решение «отречься от мира», то есть отказаться от всех мирских интересов и развивать в себе дух – высшую часть души, во всем исполняя волю своих духовных руководителей.
В монашеском и иноческом чине сестры наречены Георгией, Ксенией и Христиной. Сестры пожелали всецело посвятить себя на служение Богу. Как и сказал о том Господь: «Кто может вместить, да вместит». (Мф. 19, 12).
На избранном сестрами нелегком пути, желаем им крепости духа, радости души, пылкости сердца. Помните, что живущие в затворах помогают мудрым советом и молитвами за людей. Пусть обойдут вас, дорогие сестры, искушения слуха, языка, взора. Пусть в вашей жизни будет только искушение в сердце небесных желаний и Божественного жития, потому что в этом обнаруживается совершенство жизни.
Спаси и сохрани вас, Господи!
Соборование в Молченском дополнительно!
Уважаемые прихожане, кто не успел пособороваться, таинство соборования ( последнее в этом году) в Молченском женском монастыре будет совершаться
в вербное воскресенье 1 апреля в 11.00.
«Бог поругаєм не буває!»
Шановні путивляни, в ніч з 23 на 24 лютого цього року в Молченському жіночому монастирі було звершено цинічне пограбування храмів монастиря. Розбиті вікна, виломані двері, побиті дорогі ікони, вкрадено срібло, пошкоджено церковну утварь. Про те що грабіжники - люди далекі від Бога і духовності, свідчить той факт, що вони навіть не побоялися і не посоромилися зайти в найсвятіше місце храму, у "Святая святих" – вівтар, шукаючи і там поживу. З ікон знято золоту оздобу. У вівтарі розбита ікона Божої Матері "Умиління," яку монастирю подарували люди на знак вдячності Господу за зцілення їх єдиної дитини від страшної хвороби - раку.
Уявіть собі, як це страшно!!! Знято золотий ланцюжок, який коштує за людськими мірками не багато. І справа не в його ціні. Неоціненна його вартість у духовному контексті - це зцілення хворої людини. Тобто, хвора людина, маючи надію на Бога зцілилась від ланцюгів хвороби і красно дякувала Господу за те. А хтось той ланцюжок викрав – у Господа викрав, бо ж йому жертвували!!! І приніс в дім ланцюг здоров'я, а чи все таки ланцюг хвороби..., вкрадений у Бога?
Прикро, що грабіжники навіть не усвідомлюють, що вкрали не в сестер, не в прихожан, а вкрали у Бога. Вдячна людина жертвує Богу можливо останнє, а покидьок з тих світлих почуттів вдячності збиткується. Викрадаючи матеріальне - те, що тлінне, він закриває собі шлях у життя вічне.
Я не буду совістити грабіжників, бо в їх чорних душах не має совісті, у них нічого немає, просто пустка, а то найстрашніше.
Я прошу про одне: "Господи, прости їм, тому що не знають що творять!"
Бог поругаєм, тобто приниженим, осміяним, зганьбленим не буває!!! А людина, що посіє – те й пожне... Той, хто сіє в плоть свою - від плоті пожне тління, а той хто сіє в дух – від духа матиме життя вічне.
Слава Богу!
Настоятелька Молченського монастиря ігуменя Феодосія.