События

Сестрам Білівської обителі присвячую.

01фото

  Білівські Хутори... від самої назви населеного пу          нкту на душі стає затишно і тепло. В уяві постає невеличке село, яке загубилось серед безкраїх полів Рівненщини, на мешканців якого не вплинули блага сучасної цивілізації і технічного прогресу, які не зачерствіли душею і завжди радо та з цікавістю зустрічають подорожуючих, які завітали на їх ба́тьківщину. З одного боку це сталось завдяки віддаленості від адміністративних центрів, районного та обласного, з іншого боку – сусідство монастиря, тихої обителі Богородиці на честь Її Різдва.
      В Білівських Хуторах живуть люди, які з покоління в покоління зберігають і передають нащадкам дивовижну історію Білівської ікони Богородиці «Взисканіє погібших», переповідають про чудеса, які стались за молитвами до цього образу Всецариці, та в міру своїх сил і можливостей допомагають черницям відбудовувати монастир.
Свого часу моє служіння на ниві Господній розпочалось саме в Різдва-Богородичному жіночому монастирі Рівненської єпархії. З того часу багато води сплинуло. Вже 20 років я несу настоятельський послух на Сумщині в місті Путивлі в Різдва Пресвятої Богородиці жіночому монастирі. Але думками повертаюсь до життя в Білівському монастирі, яке стало для мене першим досвідом послуху, джерелом духовності та самовідданої праці во Славу Господню.
    Нещодавно, завітавши до Білівського монастиря на святкування 25- річчя з дня початку відродження обителі, була приємно вражена змінами, які відбулись на території обителі. Храми монастиря благо прикрашені чудовим розписом, клумби та палісадники милують око квітковим різнобарв'ям. Відчувається, що все зроблено з великою любов'ю умілими та вправними руками сестер-насельниць.
    Але найбільшу духовну радість отримала від того, що зустрічала мене настоятелька, незмінна з моменту відродження монастиря, ігуменя Алевтина. Серед черниць зустріла тих, з ким багато років тому ділила келію, читала на кліросі, куховарила на кухні, місила розчин на будівництві.
    Зізнаюсь відверто, пізнати чернецтво можливо лише через власний тернистий подвижницький досвід. На перший погляд здається, що насельниці Білівського монастиря вже полишили далеко позаду важкі часи початку відродження обителі. Але то тільки на перший погляд. Відбудувати культові споруди для здійснення храмової молитви та звершення Таїнств, обробити землю і завести господарку, щоб забезпечити себе харчуванням – це лише половина того, що треба здійснити на шляху до відродження чернечого життя в монастирі, зважаючи на сучасні умови та можливості. З власного ігуменського досвіду можу сказати, що самим головним і найскладнішим етапом відродження монастиря є особисте духовне самовдосконалення (а це – любов, послух, терпимість, повага, самозреченість) кожного, хто беззаперечно вирішив йти дорогою служіння Господу Богу нашому.
    А ще однією з успішних складових дійсного відродження монастиря є навернення до віри Христової людей, зміцнення її в душах тих, хто став на шлях воцерковлення. Хай нескінченним буде потік прихожан, паломників до Білівської обителі не тільки в дні великих церковних свят. Хай тут безперестанку лунає молитва та не гаснуть лампади перед образами святих.
    За молитвами до Богородиці перед образом її «Взисканіє погібшіх» віднаходять не тільки тих, хто фізично зник, пропав. Багато тих, хто розчинився у світському житті, загубився в спокусах цього буремного світу, забувши про душу і життя вічне, помолившись перед головною святинею Білівського монастиря віднаходять себе і свій шлях до духовного відродження і зміцнення у вірі Христовій.
     Хочу побажати вельмишановній ігумені Алевтині та сестрам-насельницям многіє і благіє лєта з молитвою Господньою в душі і на устах, під Покровом Пресвятої Богородиці достойно нести чернечий послух в Білівському монастирі. Хай збільшується православна громада Білівських Хуторів і буде для вас надійною опорою і підтримкою у всіх життєвих ситуаціях.
І на завершення. Дорогі брати і сестри у Христі! Хай не лякає вас далека відстань до Білівських Хуторів, брак часу, фінансові труднощі. Завітайте до Білівської обителі для очищення та зцілення вашої душі. Знайте, Богородиця завжди чекає на нас – своїх дітей, щоб почути наші молитви, біди, благання і кожному по вірі його допомогти.
Спаси вас, Боже!

З молитовною любов'ю ігуменя Феодосія

 

IMG 20170709 184640

 

 

Дорогі брати та сестри у Христі!

19225460 1708955919407418 4325823906843139860 n

 

Наближається одне з шанованих свят нашої Церкви –
Різдво Пророка і Предтечі Іоанна Хрестителя.
З великою духовною радістю ми запрошуємо вас на святкове Богослужіння, яке буде звершено
07 липня 2017 року в стінах відроджуваного Предтеченського храму Молченського жіночого монастиря.
Свято розпочнеться водосвятним молебнем о 07:30.
Початок святкової літургії о 08:30, яку очолить Преосвященніший Роман, єпископ Конотопський іГлухівський.
По завершенні Богослужіння запрошуємо всіх на монастирську трапезу.

З молитовною любов'ю Ігуменя Феодосія з сестрами.

Святителю отче Николае моли Бога о нас!

22 мая в древнем граде Путивле прихожане Никольского храма (подворье Молченского женского монастыря) молитвенно отметили перенесение мощей Святителя и Чудотворца Николая.
Праздничную литургию возглавил Преосвященнейший Роман, епископ Конотопский и Глуховский в сослужении монастырских священников протоиерея Николая Лево и иерея Стефана Пазюк. С радостью отмечаем, что в этот день было очень много путивлян. Мы благодарны нашему правящему архиерею за искреннюю и горячую молитву, за пламенную проповедь о жизни святителя Николая и о христианских ценностях.
По окончании литургии был совершен крестный ход вокруг храма. Затем все молящиеся были приглашены на праздничную трапезу, которую приготовили прихожане.
Ещё раз всех с Праздником!

01 22.05.2017

 

01 22.05.2017 1

 

01 22.05.2017 2

 

01 22.05.2017 3

 

01 22.05.2017 4

 

01 22.05.2017 5

 

01 22.05.2017 6

 

01 22.05.2017 7

 

01 22.05.2017 8

 

 

01 22.05.2017 9

 

 

01 22.05.2017 10

 

01 22.05.2017 11

 

 

01 22.05.2017 12

 

01 22.05.2017 13

 

01 22.05.2017 14

 

01 22.05.2017 15

 

01 22.05.2017 16

 

01 22.05.2017 17

 

01 22.05.2017 18

 

01 22.05.2017 19

 

 

01 22.05.2017 20

 

01 22.05.2017 21

 

01 22.05.2017 22

 

01 22.05.2017 23

 

01 22.05.2017 24

 

01 22.05.2017 25

 

 

01 22.05.2017 26

 

 

01 22.05.2017 27

 

01 22.05.2017 28

 

01 22.05.2017 29

 

01 22.05.2017 30

 

01 22.05.2017 31

 

01 22.05.2017 32

 

01 22.05.2017 33

 

 

01 22.05.2017 34

 

01 22.05.2017 35

 

 

01 22.05.2017 36

 

01 22.05.2017 37

 

01 22.05.2017 38

 

 

01 22.05.2017 39

 01 22.05.2017 40

 

 01 22.05.2017 41

 

 01 22.05.2017 42

 

 01 22.05.2017 43

 

01 22.05.2017 44 

Свято Молченської Богородиці.

Вже 22 роки поспіль в травні місяці Молченський жіночий монастир та його православна громада з сердечною радістю і душевним трепетом молитовно звершують свято на честь ікони Пресвятої Богородиці «Молченська», що в народі набула слави як «Цілителька». Кожного року це свято є красивим, благодатним, велелюдним. Примхи погоди, невідкладні справи, кепське самопочуття не стають на заваді тим, хто щиросердно хотів вшанувати Богородицю. Святкова літургія, звершена правлячим Архієреєм Владикою Романом у співслужінні з єпархіальним духовенством, була зворушливою і глибогодуховною, спільний молебен надзвичайно піднесений. І все тому, що кожен присутній прийшов на свято Пресвятої Діви Марії з найчистішими почуттями, з відкритими серцями та окриленими душами. Коли така кількість священнослужителів і мирян звершує в єдиному духовному пориві спільну молитву – це неймовірні почуття, їх не перекажеш словами, їх треба пережити.
Серед гостей свята були ревні подвижники віри Христової: намісник Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря архімандрит Никодим (Пустовар), намісник Різдва Пресвятої Богородиці Софронієвського монастиря архімандрит Діодор (Дудка), настоятелька Свято-Троїцького Дерманського жіночого монастиря ігуменя Вероніка (Зощук), настоятелька Свято-Знаменського жіночого монастиря на Дніпропетровщині ігуменя Варвара (Бобер), настоятелька Свято-Введенського Ніжинського жіночого монастиря ігуменя Антонія (Терещенко), настоятелька Гамаліївського Свято-Харалампієвського жіночого монастиря ігуменя Софія ( Лотоцька).
Традиційна для цього дня Хресна хода зібрала під свої хоругви велику кількість вірян та паломників з різних куточків України. З піднесеним настроем та різнобарвними букетами весняних квітів всі охочі пройшли шлях від Спасо-Преображенського собору до Молченського монастиря.
Наш сучасник архієпископ Запорізький та Мелітопольський Лука в одній із своїх проникливих проповідей наголосив на тому, що ми забуваємо просити у Богородиці найголовніше. Нас настільки поглинуло мирське життя, що від нього складно відірватись і поглянути на небо очима душі. Але сьогодні такий день, коли ми можемо попросити у Цариці Небесної не тільки допомоги в управлінні мирськими турботами і проблемами, але й, що є найголовнішим, – навчити нас поклонятися ЇЇ Сину. Всі чудеса, звершені за молитваим до Молченського образу Богородиці є підтвердженням того, що Господь наш дає нам через свою Матір сили бути з Ним.
І дійсно, Пресвята Богородиця, через свій Молченський образ, допомогає кожному, хто з вірою і набожністю звертається до Неї. «По вере вашей да будет вам» (Матф.9:29). Тож хай нескінченним буде людський потік в обитель Білої Богородиці і кожен по вірі своїй отримає відповідь на свої сердечні молитви.
Здійснивши невелике бліц опитування серед гостей свята, ми почули наступне: «Я дуже люблю бувати в Молченському монастирі, серцем і святинею якого є нині вшановуваний образ Богородиці. Тут особлива атмосфера тиші, спокою, неземної краси, яку створюють насельниці та священнослужителі на чолі з матушкою ігуменею Феодосією».
«Люблю цю Господню обитель, цей куточок раю на землі. Тут знаходиш ліки для душі, тут відігріваються скам'янілі серця, тут з'являється надія, кріпне віра, зцілюється тіло».
«Земний уклін Пресвятій Богородиці за її милість і ласку. Шана й повага ігумені Феодосії, сестрам-черницям, отцам Дамаскіну, Миколаю, Стефану за їх труди на ниві Господній, за те що опікуються нашим духовним вихованням, за відроджену з руїн обитель Білої Богородиці».
Вже завтра сьогоднішнє свято на честь вшанування ікони Молченської Богородиці стане історією, але ще тривалий час наші серця будуть сповнені його благодаттю. Хай завжди сяє величчю куполів та славиться чеснотами черниць ця свята обитель, і безперервною буде щира чернеча молитва за рід людський!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

 

Повний фотозвіт можна побачити тут:  

http://molchensky-monastyr.org.ua/fotogallereya/99-molchenskaya-2017

 07 мая 2017 39

 

 

07 мая 2017 3

 

07 мая 2017 5

 

07 мая 2017 9

 

07 мая 2017 8

 

07 мая 2017 10

 

07 мая 2017 16

 

07 мая 2017 15

 

07 мая 2017 17

 

07 мая 2017 22

 

07 мая 2017 32

 

07 мая 2017 25

 

07 мая 2017 36

 

07 мая 2017 40

 

07 мая 2017 49

 

xphoca thumb l upc 1990P20.jpg.pagespeed.ic.55ai2d64YH

 

07 мая 2017 51

 

07 мая 2017 59

 

 07 мая 2017 57

 07 мая 2017 62

 07 мая 2017 63

 07 мая 2017 64

 

 07 мая 2017 72

 07 мая 2017 73

 07 мая 2017 76

 

07 мая 2017 87

 

07 мая 2017 88

 

07 мая 2017 89

 197

Христос Воскресе! Воистину Воскресе Христос!

Воскресение Христово

В ночь с 15 на 16 апреля 2017 года, в праздник Светлого Христова Воскресения, в Молченском женском монастыре собором духовенства обители совершены Пасхальные богослужения — полунощница, Пасхальная заутреня и Божественная литургия.

Разделить пасхальную радость собрались многочисленные прихожане и паломники. Богослужение прошло на одном дыхании, и было особенно радостным.
Под колокольный звон и пение стихиры «Воскресение Твое, Христе Спасе» совершен крестный ход, символизирующий шествие жен-мироносиц ко гробу Господню.

По окончании Пасхальной литургии архимандрт Дамаскин (Кудлай)совершил освящение артоса и поздравил присутствующих с Пасхой Христовой.

100 1

 100 2

 

23

 

100 4

 

100 5

 

100 6

 

100 7

 

100 8

 

100 9

  100 11

 100 14

  100 13

  100 15

 

100 16 

100 14   100 18

  100 20

  100 21

 

100 22

 100 23

 100 24

 100 25

 100 26

 

100 27

 

100 28

 

100 29

 

100 31

 

100 30

 

100 32

 

100 33

 

100 34

 

Христос Воскресе!

          

00Пасха 2016 5

        Дорогие мои!            Христос Воскресе!

 

Примите радостное пасхальное приветствие и позвольте сердечно поздравить Вас,  ваших родных и близких с праздником Светлого Христова Воскресения!

 Пусть восставший из мертвых Христос наполнит Ваше сердце лучезарной пасхальной радостью и укрепит Ваши душевные и телесные силы! Воистиу Воскресе Христос!   

    С любовью о Христе Воскресшем 

игумения Феодосия

с сестрами.   

Пасха Христова 2017г.                    г. Путивль.

        

Объявление на Пасху 2017 год.

 

IMG 6220040104

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для, кто не имеет возможности быть на ночном пасхальном богослужении, куличи можно освятить в великую субботу

15 апреля в Молченском женском монастыре (ул.Сеймская 1/ 1) в 12.00., в 14.00.,

в 15.00., и в 17.30.

в Никольском храме (ул. Первомайская,102)

в 12.00 и в 15.00

 

В Пасхальную ночь в 00:00

в Молченском женском монастыре

и во всех храмах г. Путивля Праздничное Пасхальное Богослужение после которого также будет совершаться освящение куличей и пасок. Приглашаем бдением встретить Воскресшего Спасителя.

 

Неделя ваи 2017 г.

 

Вход Господень в Иерусалим…

Светлый и радостный праздник с глубочайшей печалью в сердцевине...

 

01 вербное

 

01 вербное 1

 

01 вербное 2

 

01 вербное 3

 

01 вербное 4

 

01 вербное 5

 

01 вербное 6

 

01 вербное 7

 

01 вербное 8

 

01 вербное 9

 

01 вербное 11

 

01 вербное 13

 

01 вербное 14

 

01 вербное 15

 

01 вербное 17

 

01 вербное 18

 

01 вербное 19

 

01 вербное 20

 

01 вербное 21

 

 

01 вербное 22

 

01 вербное 23

 

01 вербное 24

 

01 вербное 25

 

 

01 вербное 26

 

 

01 вербное 27

 

01 вербное 29

 

01 вербное 30

 

01 вербное 31

 

01 вербное 32


Монастирський сад – райський сад.

Рай.

Гадаю, багато хто з нас, при згадці про це місце вічного і досконалого буття в блаженстві, любові і гармонії з Творцем і природою, в своїй уяві бачив сад. Сад, який наповнений пахощами цілющих трав і щебетанням птахів. Сад, який навесні милує око цвітом, літом вабить червоними вишнями, золотавими абрикосами, дарує затінок і прохолоду у спеку, восени тішить неймовірним врожаєм яблук, грушок, горіхів, винограду. Сад, який навіть зимової пори може зачарувати гіллям, яке вкрите інеєм, мерзлими кетягами калини, які залишили на зиму для птахів, та червонобокими яблуками, які лишились на самих верхівках дерев.

Сподіваюсь, ви заінтриговані, то ж тепер скажу навіщо завела розмову про райський сад. Днями в нашому улюбленому Молченському монастирі закладено молодий сад. На території обителі вже давно ростуть і плодоносять яблуньки і виноград, а от частина території навколо монастиря ще не освоєна вправними руками насельниць. Організаторський талант та ідейність настоятельки монастиря матушки Феодосії, безсумнівна підтримка сестер-черниць, піклування про майбутні покоління прихожан та матеріальна підтримка і безпосередня участь у закладенні саду відданого, ревного прихожанина і великого друга монастиря Андрія Юрійовича Кисіля, – саме завдяки цим чинникам на путивльській землі відроджена древня традиція – монастирський сад.

Ось що каже нам про монастирські сади Інтернет: «С XI века, когда греческие монахи отправились проповедовать христианство в земли Скифов, они также принесли с собой многие полезные знания и стали первыми создателями садов на Руси. Ранее древние славяне использовали приусадебные территории, чтобы выращивать овощи, а для прогулок отправлялись в лес. Проповедники, строившие монастыри, руководствуясь примером из Библии, стали разбивать цветники во внутренних дворах и называли их раем или рай-городом. Со временем и князья стали разбивать сады в своих усадьбах, и садоводство прочно закрепилось на Руси».

Матушка Феодосія, яка вже майже 20 років несе ігуменський послух в обителі Білої Богородиці, без перебільшення, по крихтах збирала та відбудовувала монастир, відроджувала уставні та сталі для чернечого життя традиції. Ось і до саду дійшла черга. Погожим березневим ранком на підготовлену і освячену земельну ділянку вздовж вулиці, що веде до Сейму, було висаджено десятки плодових саджанців: яблуня, груша, вишня, горіх. По православній традиціі до роботи приступили з молитвою.

Почесна місія сотворити молитву була доручена Андрію Юрійовичу Кисілю –ідейному співорганізатору закладки саду. В голосі Андрія Юрійовича відчувалось хвилювання і в той же час піднесеність перед звершенням Богоугодної справи. А вже коли приступили до посадки саджанців, неозброєним оком було видно з якою любов’ю, натхненням, захопленням та професіоналізмом від робив цю справу, так, ніби все своє життя прикрашав землю. Настрій Андрія Юрійовича передався всім учасникам заходу, по завершенні якого сестри черниці влаштували гостинне чаювання.

Споглядаючи за тим, як десяток жінок-черниць з Божого благословення, під Покровом Пресвятої Богородиці, за підтримки небайдужих прихожан підняли з руїн, навели лад, благоприкрасили Молченську обитель, мимоволі ставиш собі, та ні, всім нам питання: а що не так з нами, чого не вистачає нам, щоб навести лад на своїй вулиці, в своєму місті, селі, в СВОЇЙ КРАЇНІ – УКРАЇНІ?

Бог нам у поміч, дорогі брати і сестри у Христі, у всіх наших благих починаннях!

А сад хай квітне і плодоносить!

Прихожанка Молченського монастиря Оксана Білоус.00посадка деревьев 1

 

00посадка деревьев 1 1

 

00посадка деревьев 1 2 

00посадка деревьев 1 3 

 

00посадка деревьев 1 4 

 

00посадка деревьев 1 5

 00посадка деревьев 1 6

 

00посадка деревьев 1 7 

00посадка деревьев 1 8

00посадка деревьев 1 9

 00посадка деревьев 1 10

  00посадка деревьев 1 12