События

13 декабря 2017

13 декабряв день памяти святого апостола Андрея Первозванного

13.12.2014

01.13.12 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 01.13.12 2

 

01.13.12 1

 

01.13.12 8

 

IMG 20171215 141525

 

01.13.12 12

 

01.13.12 13

Монастир і Ярославна. Для тих, кому байдуже, і тих, кому навпаки.

      Завжди з радістю і натхненням пишу про життя та події в Молченському жіночому монастирі (м.Путивль). Сьогодні ж на душі сум'яття. Чому? Через дописи на безкраїх просторах соцмереж „палких вболівальників" та „доброзичливців" на адресу монастиря та відбудови храму Іоанна Предтечі. Процитую: „Той випадок коли відсутність проекту реставрації може призвести до спотворення пам'ятки архітектури місцевого значення", „на мою думку за останні 10 років – весь монастир спотворили вже ((( а так перлина була".
    Спробую переконати в протилежному. Спочатку сподівалася, що для цього мені вистачить декількох речень. А ні, не так сталось, як гадалось. Тож простіть за такий завеликий текст та відібраний у вас час.
     Думаю, шановній спільноті відомий образ княгині Ярославни, що квилить, плаче вранці рано в Путивлі граді на валу. Причина її плачу відома – князь Ігор, який не повернувся з походу. І ніхто не може їй зарадити, втішити згорьовану. Та чи й варто?
     На протилежному пагорбі того ж таки Путивля білизною своїх стін, золотавим блиском бань та хрестів милує око Молченський жіночий монастир. А не так давно цей монастир був подібний до вже згаданої Ярославни, образно подібний. Напівзруйнований, перебудований на радянський лад, розграбований, занедбаний, в заростях бур'янів та дерев-самосівів. І головне – нікому не потрібний.
    Ченці-чоловіки не прижились в обителі Білої Богородиці. А от жінки- черниці не тільки прижились, а з Господнього благословення та під Покровом Пресвятої Богородиці дали нове життя духовній перлині Сумщини. Там, де жінка, там гармонія і затишок! Там, де жінка, там краса і ніжність! Там, де жінка, там життя! В цьому ви можете переконатись особисто, відвідавши монастир. Прекрасний ландшафт території, благоприкрашені культові будівлі та споруди, благодатна молитовна атмосфера. А серед найціннішого – чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, яка іменується „Молченська".
      З метою надання можливості більшому колу людей знати про святині православної віри, монастир відкрив та веде сайт, на якому всі бажаючі можуть ознайомитись з історією обителі та її сьогоденням (http://molchenskymonastyr.org.ua/).
      Географія прихожан монастиря не обмежується мешканцями Путивля та навколишніх сіл. Особисто я мешкаю в Київській області. В монастирі доля звела мене і подарувала дружбу з прихожанами монастиря, які мешкають в Сумах, Шостці, Ромнах, Бурині, Черкасах, Вінниці, Харкові, Житомирі, Попільні, Білій Церкві. Поклонитись та прикластись до чудотворної ікони приїздять люди з усіх областей України, з ближнього зарубіжжя. А скількох людей Молченська Богородиця та обитель, в якій перебуває святий Її образ, надихнули на написання ікон, книг та художніх полотен! А скільки людей перейнялося проблемою відродження обителі Білої Богородиці! Переконана в тому, що і таку діяльну, сильну духом настоятельку монастиря ігуменю Феодосію ми маємо завдяки волі Господній за молитовним ходатайством Молченської Богородиці.
       Сучасна історія відродження монастирської обителі не така довготривала. Двадцять років тому мало хто вірив, що Молченська обитель взагалі відродиться. Весь цей час монастирем опікується матушка Феодосія (Запольська). Завдяки її зусиллям натепер територія обителі оформлена зі смаком, практично всі культові споруди монастирського комплексу відбудовані та благоприкрашені, для чисельних паломників відбудовано гостьовий корпус, закладено монастирський сад. У всьому відчувається господарська рука матушки та працелюбність сестер. Однак, і сьогодні ще існують скептики, яких так і не вдалось переконати, що творити – це краще, ніж руйнувати, а ще гірше залишатись байдужим, споглядаючи, як руйнується історична спадщина. А вона таки руйнується. І головними руйнівними силами є час, природні стихії і наша байдужість. До речі, з боку держави, окрім надання монастирю статусу унікальної пам'ятки архітектури 17 століття та включення його до переліку об'єктів Путивльського історико-культурного заповідника, інших заходів по збереженню цього об'єкту не вживалось. Нажаль, за час теперішнього відродження, монастир не зміг уникнути втрат. Ще зовсім недавно, йдучи дорогою до Сейму, праворуч біля самого шляху, ми могли споглядати невисоку стіну заввишки півтора метри з різної форми бійницями: вузькі – для рушниць, широкі арочні – для гармат. Так, це була чудом збережена частина фортечної стіни, укріплення XVII століття. Споруджене це укріплення було під керівництвом та за участі Онисима Радішевського – відомого фортифікатора, талановитого архітектора, інженера, теоретика містобудування і військової справи. Науковцями була встановлена достеменна приналежність споруди авторству Радішевського і вона була єдиною, яка збереглась до наших днів. Шкода, дуже шкода, що не вберегли, вчасно не відновили роботу майстра сивої давнини.
     Така ж доля очікувала і руїни храму Різдва святого Пророка і Предтечі Господнього Іоанна Хрестителя. Невимовним болем в серцях черниць тривалий час лишався цей храм. Споглядаючи спотворений, перетворений на руїни храм, розумієш, що ні час, ні люди не пошкодували його. Свого часу висловлювалась пропозиція позбутись цих руїн, які в минулому були основною окрасою архітектурного ансамблю монастиря. Відбудова Предтеченського храму є історичною місією по збереженню спадку, який лишили нам пращури. Окрім того, монастирю для здійснення першочергових функціональних завдань і культових ритуалів – церковних таїнств, треб, проповідей, необхідний просторий храм, який би вмістив всіх бажаючих богомольців. Нині діючий на території монастиря храм Різдва Пресвятої Богородиці може прийняти від сили 50-60 мирян, тому у дні великих православних свят служби доводиться служити під відкритим небом, що позбавляє можливості багатьох вірян стати учасниками свята в період осінньо-зимових холодів.
      Насьогодні храм відновлюється по мірі фізичних та матеріальних можливостей насельниць. За два роки на відновлювальному храмі розібрані надбудови та прибудови радянських часів, вивезені тони сміття, залита підлога та перекриття підземного поверху, закінчується зведення стін. На часі перекриття головної будівлі храму. Нажаль, подальше виконання робіт призупинено через відсутність матеріальних, технічних та людських ресурсів.
       На будівництво залучаються незначні кошти, отримані монастирем від ведення підсобного господарства та церковних треб. Звичайно, не без допомоги мирян відбудовується монастир в цілому. Хто працею, хто фінансами, хто будівельними матеріалами та механізмами допомагає відродити святиню. А люди, об'єднані такою богоугодною справою, то велика сила – сила добра і любові. Повірте, лєпта-внесок кожного є дорогоцінною для монастиря. І той хто допомогає, робить це не показово і прагне залишатись невідомим. Адже, саме так творяться богоугодні справи - справи добра і любові.
     І нехай поки замість панікадила храм Іоанна Предтечі освітлює сонце, не за горами той день, коли священнослужителі освятять престол відродженого храму.
Відвідавши обитель Білої Богородиці, ви пересвідчитесь, що тут не займаються марнотратством, що благодійні кошти витрачаються за призначенням.
      При зовнішньому благополуччі монастир має безліч проблем, пов'язаних з облаштуванням та утриманням території, з відновленням споруд, комунікацій. Окремо хочу зупинитись на питанні безпечного проживання насельниць монастиря. Нажаль, цим питанням переймаються тільки самі черниці. Так, будиночок, в якому проживає настоятелька монастиря, зсередини вкритий тріщинами через слабкий фундамент та потребує повної перебудови. Ще гірший стан з настоятельським корпусом, в якому проживають насельниці монастиря. Цей корпус розташований на земельній ділянці, яка схильна до зсуву грунту. І цей процес триває. Разом із зсувом грунту поступово руйнується і будівля. Неодноразово ігуменя Феодосія оббивала пороги владних кабінетів, просила про допомогу в місті, районі і області, зверталась з клопотанням до єпархії, в патріархат. Але через масштабність проблеми та дороговизну її вирішення всі вищезгадані відмовчуються. А ви кажете пам'ятка архітектури, духовна спадщина...
    Хочу звернутись до тих, хто ще не став сопричасником доброї справи – відбудови Молченскього монастиря, до тих, хто, на мою особисту думку, своїми висловлюваннями в соціальних мережах принижує та зводить нанівець працю сотень людей. Якщо ви фахівці у проектуванні, реконструкції, будівництві культових споруд, маєте першоджерело проекту Предтеченського храму, що вам заважає допомогти монастирю своїми знаннями? Що пропонуєте ви, якщо вболіваєте за пам'ятки архітектури? Принаймі, поясніть, обгрунтуйте свою деструктивну позицію по відношенню до відновлювальних робіт в монастирі. Зрозумійте, що монастир відроджується в першу чергу для мирян, для нас з вами.
      А як же черниці, як первосвященство монастиря? Свого часу були такі ревні подвижники віри Христової, які жили в дуплах дерев, печерах, молились на каменях, скелях, під землею. Молились за весь люд Господній. Черниці, які сьогодні населяють Молченську обитель, пережили холод, напівголодне існування, важку фізичну працю. Ці чинники та прожиті роки даються взнаки на здоров'ї сестер. Незважаючи на це, вони гідно, зі смиренням несуть свій хрест. А головною винагородою для черниць була і залишається благодатна Господня молитва.
    І наостанок. Я впевнена в тому, що на протилежному від Ярославни пагорбі не буде стояти, подібно княгині в плачу, ігуменя Феодосія з сестрами. В сучасному світі люди, як ніколи, потребують віри, надії, любові. Тому справа, яку започаткувала матушка Феодосія 20 років тому не є марною, навпаки, вона богоугодна і потрібна великій кількості людей. А помічники, меценати, однодумці, небайдужі з Божою поміччю знайдуться.
     Якщо вищевикладене мною не зачепило вас, дослухайтесь до нашого українського мандрівного філософа Григорія Савича Сковороди: „Все мина, лиш любов зостається по всьому. Все мина, та не Бог, не Любов".
Дякую, що дочитали, і Спаси Господи, якщо зрозуміли.

З повагою до всіх і любов'ю у Христі прихожанка Молченського жіночого монастиря

Ксенія Білоус.

    P.S. За сприяння ігумені Феодосії, маю можливість представити вашій увазі світлини монастиря радянської доби до початку його відродження. Порівняйте їх зі світлинами сьогодення обителі. Дійсно вражає.
Сайт монастиря http://molchenskymonastyr.org.ua/.

 

                                                                 1997 рік

 

IMG 0023

 

2017 рік

 

17.06.2017 171

Восстановительные работы по Иоанно-Предтеченскому храму.

Независимо от времени года продолжается восстановление храма Рождества Иоанна Предтечи в Молченском женском монастыре. Сестры монастыря неустанно пребывают в молитве о помощи храму, в молитве за тех, кто уже стал сопричасником возрождения.
Дело строительства храма всегда было длительным, так как проводится на пожертвования небезразличных людей. Кто-то жертвует финансы, кто-то материалы, кто-то технику, кто-то собственным трудом принимает участие. И всех участников объединяет особенное общее делание - молитва.
Дорогие друзья, много уже сделано, но еще немало работы впереди. Негоже останавливаться на полпути! А предпосылки к этому, к сожалению, есть. Поэтому сестры монастыря и взывают к вам о помощи - молитвенной и материальной. Ваше благое произволение принесет благие плоды, ведь Бог всегда с избытком вознаграждает наши искренние стремления и добрые дела.
Спаси Господи всех причасных и стремящихся к этому.
Игуменья Феодосия с сестрами.

Счёт для перечисления средств на восстановление Предтеченского храма:

р/с 26001060281017   ОКПО:20052565   МФО: 337546 Банк СФЗАТ Приватбанк г. Сумы

Номер карты приватбанка 4149 6258 0834 4699 Ситницкая Мария

 

 01 4111

 

01 39

 

01 12

 

01 181111

 

01 51

 

01 101

 

01 11111

 

 

01 221

 

01 231

 

01 41111

 

01 51111

 

01 6111

 

01 291

 

01 281

 

01 11

 

01 61

 

01 21111

 IMG 6300

 

01 71

 

01 81111

 

01 131111

 

01 251111

 

01 261111

 

01 91111

 

IMG 20171104 104423

 

IMG 20171115 151039

 

01 111111

 

01 121111

 

01 141111

 

01 151111

 

01 161111

 

01 171111

 

01 201111

 

01 271111

 

 30.11 20

 30.11 40

  01 101111

                   

Дорогая наша матушка-игумения Феодосия!

IMG 20171110 193333

 

Со всей сердечной теплотой поздравляем Вас с двадцатилетием возведения в  игуменский  сан.
Ровно два десятилетия назад Вы удостоились чести носить игуменский крест и посох. Пребывая рядом с Вами все эти годы, мы созерцали, как тяжёл игуменский крест. Но, несмотря на все трудности монашеской жизни и игуменского послушания, Вы достойно их преодолевали, со смирением принимая уготованное Господом. На все у Вас всегда один жизнеутверждающий и оптимистический ответ: "С Богом все легко. Он не даст большего креста, чем может вынести человек".
Желаем Вам в здравии и крепости, неизменно в игуменском сане ещё многие годы вдохновенно прославлять Господа Бога и Пресвятую Богородицу в славной Молченской обители.
С безграничной любовью во Христе сестры монастыря.
11 ноября 2017 года.

День рождения матушки Феодосии.

Сьогодні, 22 жовтня, маємо велику честь вітати з Днем народження настоятельку Молченського жіночого монастиря ігуменю Феодосію.

 

 

22.10 17

 

 22.10 2

 

22.10 3

 

 22.10 4

 

22.10 6

 

22.10 5

 

22.10 7

 

22.10 8

 

22.10 9

 

22.10 10

 

22.10 11

 

22.10 12

 

22.10 13

 

22.10 14

 

22.10 15

22 октября.

01 день Ангела 2Дорогая наша матушка Феодосия!
Примите наши искреннии поздравления с Днем рожденья!

Молитвенно желаем Вам Божьей милости, здоровья, крепости духовных и телесных сил.
Мы признательны Вам за чуткость и отзывчивость к нам всем, за Ваши молитвы, а главное — за любовь, которой Вы щедро наделяете каждого.
Помощи Божией Вам, духовной радости,  многая и благая лета!
Сестры Молченского монастыря
Путивль 22.10.2017 г.

Вітання Високопреосвященнейшему Роману.

       Ваше Високопреосвященство! Дорогий Владико Роман!
Маємо велику духовну радість вітати Вас з Днем народження та тезоіменинами.
Прийміть від сестер Молченського жіночого монастиря найщиріші слова вдячності за Ваше добро, молитви та турботу.
       Молитовно просимо Всещедрого Бога дарувати Вам здоров'я і довголіття. Хай Ваше життя у служінні на благо Церкви Христової буде сповнене усіляких благ, а Господь хай благословляє Ваші архіпастирські труди.
З любов'ю у Христі ігуменя Феодосія з сестрами.1 1526

Осіннє свято Молченської Богородиці.

«Притецем людие, к Владычице нашей Деве Богородице,
икону бо Свою Молченскую нам даровала,
токи исцелений источающую, всякую помощь в душевних
и телесных недугах подающую и к жизни вечной приводящую».

 

   Двічі на рік, навесні 07 травня та восени 01 жовтня за новим стилем, Молченський жіночий монастир та його православна громада стають сопричасниками святкової божественної літургії на честь образу Пресвятої Богородиці, найменованого «Молченська» або «Цілителька». Славиться цей дивний образ зціленнями і поміччю нам грішним по молитвах Пресвятої Богородиці Молченської. Святкуємо двічі на рік, а з проханнями про допомогу і заступництво йдемо щодня. Скільки сліз, розпачу, горя, відчаю бачили проникливі очі Богородиці та Богомаляти?! Скільки християн по вірі своїй з часів явлення ікони на болоті Молча отримало розраду та напоумлення в своїх бідах, печалях та скорботах?!
   Насьогодні монахині та послушниці обителі Білої Богородиці ревно несуть молитовний послух, підносячи щирі слова молитов перед Молченським образом Богородиці в першу чергу за мир в Україні та всьому світі. Молитовно просять сестри Пречисту Діву і про навернення, напоумлення, повернення в лоно Церкви Христової чад її грішних та нерозумних. З чистим серцем і добрими намірами звертаємо і ми до Молченської Богородиці свої молитви про одужання, зцілення від хвороб, про допомогу в навчанні, про набуття душевного спокою...
Мати Царя Небесного, Сина Божого, любить всіх нас своєю безмежною любовію і по вірі нашій допомагає нам.
А скількох людей Молченська Богородиця та обитель, в якій пребуває святий ЇЇ образ, надихнули на написання ікон, книг та художніх полотен! А скільки людей перейнялося проблемою відродження обителі Білої Богородиці! Переконана в тому, що і таку діяльну, сильну духом настоятельку монастиря ігуменю Феодосію ми маємо завдяки волі Господній за ходатайством Молченської Богородиці.

   «Величаем Тя, Пресвятая Дево, и чтим образ Твой святый, имже болезни наша врачуеши и души к Богу возводиши». 

    Спаси всіх, Господи!

 

     P.S. Дорогі брати і сестри. Рекомендуємо вам для перегляду на YouTube.com документальний фільм авторства Андрія Бабаєва «Икона Божья Матерь Молченская»

.https://www.youtube.com/watch?v=9KTHE9DTCd8&t=1231s

 

01.10.17

 

01.10.17 1

 

01.10.17 2

 

01.10.17 3

 

01.10.17 4

 

01.10.17 5

 

01.10.17 6

 

01.10.17 7

 

01.10.17 8

 

01.10.17 9

 

01.10.17 10

 

01.10.17 11

 

01.10.17 12

 

01.10.17 13

 

01.10.17 14

 

01.10.17 15

 

 

Велика Хресна хода в Конотопсько-Глухівській єпархії.

      Цього року вересень, як справжній осінній місяць, став щедрим на урожай визначних святкових подій в Конотопсько-Глухівській єпархії. Розпочався він святкуванням з нагоди 20-ліття з дня заснування жіночого Молченського монастиря, продовжився Різдвом Пресвятої Богородиці, Воздвиженням Чесного та Животворного Хреста Господнього, а завершальним акордом вересня стала Хресна хода єпархіальної пастви, очолювана священнослужителями, яка була приурочена вшануванню Молченської ікони Богородиці, званої «Цілителька».
Велика Хресна хода звершується в Конотопсько-Глухівській єпархії вперше. Її ідейним і духовним натхненником, безпосереднім організатором став отець Богдан Никитюк, за сумісництвом секретар єпархії.Прикладом отця Богдана перейнявся і отець Володимир Казмірук з Шосткинського благочиння. Дива і зцілення, які відбуваються за молитвами перед образом Пресвятої Богородиці Софронієво-Молченської, спонукали і вмотивували вірян прославити та вшанувати Царицю Небесну участю в Хресній ході. Зорганізовані священнослужителями віряни, з благословення Архієпископа Конотопсько-Глухівського Романа, вирушили 27 вересня у чотириденну молитовну подорож.
      Завершення Хресної ходи було заплановане в Софронієво-Молченській пустині - чоловічому монастирі Різдва Пресвятої Богородиці. Ця обитель на Чудній горі має багатовікову історію і є одним із семи чудес Сумщини.
     На превеликий жаль не всі охочі змогли стати учасниками Хресної ходи. Та завдяки отцям Богдану та Володимиру, зацікавлені отримували щоденну інформацію про перебіг подій, пов'язаних з Хресною ходою. В соціальних мережах регулярно публікувались світлини, відео та детальні дописи. Батюшки! Ви не тільки наші любимі духовні наставники, пастирі, поводирі - ви ще й талановиті організатори, фотокори і журналісти.
     Надзвичайно піднесеною була зустріч Хресної ходи в Молченському жіночому монастирі 29 вересня. Біля головних воріт обителі вірян зустрічала Сама Цариця Небесна своїм образом, званим «Молченська» або «Цілителька». Отець Дамаскін виголосив вітання учасникам Хресної ходи, а сестри-черниці виявили любов, опіку і турботу по відношенню до вірян. Після важкого маршруту ходи всі з задоволенням ласували монастирською трапезою та отримали такий довгоочікуваний перепочинок під дахом обителі Білої Богородиці.
      Вранці наступного дня, після звершення вранішнього богослужіння, настоятелька монастиря ігуменя Феодосія провела Хресну ходу за межі міста Путивля, благословляючи та бажаючи подорожуючим легкої ходи, гарної погоди та помочі всіх Сил Небесних.
      Звичайно, найбільше вражень, емоційного задоволення, фізичної втоми мають учасники Хресної ходи. Але, повірте, по цю сторону монітора, ми теж переживали приємні миттєвості, вболівали та хвилювались за вас. І молитовно були з вами. Ваш невеличкий, за мірками Всесвіту, і надзвичайний, за мирськими мірками, подвиг в ім'я Господнє став прикладом для багатьох і, сподіваємось, наступного року хода буде більш велелюдною.
      Бути першим завжди складно. Хочеться щиро подякувати всім учасникам Хресної ходи за їх рішучість, силу віри, яскравий приклад любові до Господа Бога та ближнього. Сподіваємось, що ця Хресна хода стане традиційною в Конотопсько-Глухівській єпархії і в майбутньому збере під своїми хоругвами всіх, хто щиро і молитовно вболіває за мир на нашій землі.

     «Величаем Тя, Пресвятая Дево, и чтим образ Твой святый, имже болезни наша врачуеши и души к Богу возводиши».  Спаси всіх, Господи!

Уклінно та з повагою прихожанка Молченського монастиря Ксенія Білоус

 30.09.17

 

30.09.17 1

 

 

30.09.17 2

 

30.09.17 3

 

30.09.17 4

 

30.09.17 5

 

30.09.17 6

 

30.09.17 7

 

30.09.17 8

 

30.09.17 9

 

30.09.17 11

 

30.09.17 12

 

30.09.17 13

 

30.09.17 14

 

30.09.17 15

 

30.09.17 16

 30.09.17 17