Наближається одне з шанованих свят нашої Церкви –
Різдво Пророка і Предтечі Іоанна Хрестителя.
З великою духовною радістю ми запрошуємо вас на святкове Богослужіння, яке буде звершено
07 липня 2017 року в стінах відроджуваного Предтеченського храму Молченського жіночого монастиря.
Свято розпочнеться водосвятним молебнем о 07:30.
Початок святкової літургії о 08:30, яку очолить Преосвященніший Роман, єпископ Конотопський іГлухівський.
По завершенні Богослужіння запрошуємо всіх на монастирську трапезу.

З молитовною любов'ю Ігуменя Феодосія з сестрами.

22 мая в древнем граде Путивле прихожане Никольского храма (подворье Молченского женского монастыря) молитвенно отметили перенесение мощей Святителя и Чудотворца Николая.
Праздничную литургию возглавил Преосвященнейший Роман, епископ Конотопский и Глуховский в сослужении монастырских священников протоиерея Николая Лево и иерея Стефана Пазюк. С радостью отмечаем, что в этот день было очень много путивлян. Мы благодарны нашему правящему архиерею за искреннюю и горячую молитву, за пламенную проповедь о жизни святителя Николая и о христианских ценностях.
По окончании литургии был совершен крестный ход вокруг храма. Затем все молящиеся были приглашены на праздничную трапезу, которую приготовили прихожане.
Ещё раз всех с Праздником!

Вже 22 роки поспіль в травні місяці Молченський жіночий монастир та його православна громада з сердечною радістю і душевним трепетом молитовно звершують свято на честь ікони Пресвятої Богородиці «Молченська», що в народі набула слави як «Цілителька». Кожного року це свято є красивим, благодатним, велелюдним. Примхи погоди, невідкладні справи, кепське самопочуття не стають на заваді тим, хто щиросердно хотів вшанувати Богородицю. Святкова літургія, звершена правлячим Архієреєм Владикою Романом у співслужінні з єпархіальним духовенством, була зворушливою і глибогодуховною, спільний молебен надзвичайно піднесений. І все тому, що кожен присутній прийшов на свято Пресвятої Діви Марії з найчистішими почуттями, з відкритими серцями та окриленими душами. Коли така кількість священнослужителів і мирян звершує в єдиному духовному пориві спільну молитву – це неймовірні почуття, їх не перекажеш словами, їх треба пережити.
Серед гостей свята були ревні подвижники віри Христової: намісник Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря архімандрит Никодим (Пустовар), намісник Різдва Пресвятої Богородиці Софронієвського монастиря архімандрит Діодор (Дудка), настоятелька Свято-Троїцького Дерманського жіночого монастиря ігуменя Вероніка (Зощук), настоятелька Свято-Знаменського жіночого монастиря на Дніпропетровщині ігуменя Варвара (Бобер), настоятелька Свято-Введенського Ніжинського жіночого монастиря ігуменя Антонія (Терещенко), настоятелька Гамаліївського Свято-Харалампієвського жіночого монастиря ігуменя Софія ( Лотоцька).
Традиційна для цього дня Хресна хода зібрала під свої хоругви велику кількість вірян та паломників з різних куточків України. З піднесеним настроем та різнобарвними букетами весняних квітів всі охочі пройшли шлях від Спасо-Преображенського собору до Молченського монастиря.
Наш сучасник архієпископ Запорізький та Мелітопольський Лука в одній із своїх проникливих проповідей наголосив на тому, що ми забуваємо просити у Богородиці найголовніше. Нас настільки поглинуло мирське життя, що від нього складно відірватись і поглянути на небо очима душі. Але сьогодні такий день, коли ми можемо попросити у Цариці Небесної не тільки допомоги в управлінні мирськими турботами і проблемами, але й, що є найголовнішим, – навчити нас поклонятися ЇЇ Сину. Всі чудеса, звершені за молитваим до Молченського образу Богородиці є підтвердженням того, що Господь наш дає нам через свою Матір сили бути з Ним.
І дійсно, Пресвята Богородиця, через свій Молченський образ, допомогає кожному, хто з вірою і набожністю звертається до Неї. «По вере вашей да будет вам» (Матф.9:29). Тож хай нескінченним буде людський потік в обитель Білої Богородиці і кожен по вірі своїй отримає відповідь на свої сердечні молитви.
Здійснивши невелике бліц опитування серед гостей свята, ми почули наступне: «Я дуже люблю бувати в Молченському монастирі, серцем і святинею якого є нині вшановуваний образ Богородиці. Тут особлива атмосфера тиші, спокою, неземної краси, яку створюють насельниці та священнослужителі на чолі з матушкою ігуменею Феодосією».
«Люблю цю Господню обитель, цей куточок раю на землі. Тут знаходиш ліки для душі, тут відігріваються скам'янілі серця, тут з'являється надія, кріпне віра, зцілюється тіло».
«Земний уклін Пресвятій Богородиці за її милість і ласку. Шана й повага ігумені Феодосії, сестрам-черницям, отцам Дамаскіну, Миколаю, Стефану за їх труди на ниві Господній, за те що опікуються нашим духовним вихованням, за відроджену з руїн обитель Білої Богородиці».
Вже завтра сьогоднішнє свято на честь вшанування ікони Молченської Богородиці стане історією, але ще тривалий час наші серця будуть сповнені його благодаттю. Хай завжди сяє величчю куполів та славиться чеснотами черниць ця свята обитель, і безперервною буде щира чернеча молитва за рід людський!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Повний фотозвіт можна побачити тут:  

http://molchensky-monastyr.org.ua/fotogallereya/99-molchenskaya-2017

Воскресение Христово

В ночь с 15 на 16 апреля 2017 года, в праздник Светлого Христова Воскресения, в Молченском женском монастыре собором духовенства обители совершены Пасхальные богослужения — полунощница, Пасхальная заутреня и Божественная литургия.

Разделить пасхальную радость собрались многочисленные прихожане и паломники. Богослужение прошло на одном дыхании, и было особенно радостным.
Под колокольный звон и пение стихиры «Воскресение Твое, Христе Спасе» совершен крестный ход, символизирующий шествие жен-мироносиц ко гробу Господню.

По окончании Пасхальной литургии архимандрт Дамаскин (Кудлай)совершил освящение артоса и поздравил присутствующих с Пасхой Христовой.

        Дорогие мои!            Христос Воскресе!

Примите радостное пасхальное приветствие и позвольте сердечно поздравить Вас,  ваших родных и близких с праздником Светлого Христова Воскресения!

 Пусть восставший из мертвых Христос наполнит Ваше сердце лучезарной пасхальной радостью и укрепит Ваши душевные и телесные силы! Воистиу Воскресе Христос!   

    С любовью о Христе Воскресшем 

игумения Феодосия

с сестрами.   

Пасха Христова 2017г.                    г. Путивль.

Для, кто не имеет возможности быть на ночном пасхальном богослужении, куличи можно освятить в великую субботу

15 апреля в Молченском женском монастыре (ул.Сеймская 1/ 1) в 12.00., в 14.00.,

в 15.00., и в 17.30.

в Никольском храме (ул. Первомайская,102)

в 12.00 и в 15.00

В Пасхальную ночь в 00:00

в Молченском женском монастыре

и во всех храмах г. Путивля Праздничное Пасхальное Богослужение после которого также будет совершаться освящение куличей и пасок. Приглашаем бдением встретить Воскресшего Спасителя.

Вход Господень в Иерусалим…

Светлый и радостный праздник с глубочайшей печалью в сердцевине...

Рай.

Гадаю, багато хто з нас, при згадці про це місце вічного і досконалого буття в блаженстві, любові і гармонії з Творцем і природою, в своїй уяві бачив сад. Сад, який наповнений пахощами цілющих трав і щебетанням птахів. Сад, який навесні милує око цвітом, літом вабить червоними вишнями, золотавими абрикосами, дарує затінок і прохолоду у спеку, восени тішить неймовірним врожаєм яблук, грушок, горіхів, винограду. Сад, який навіть зимової пори може зачарувати гіллям, яке вкрите інеєм, мерзлими кетягами калини, які залишили на зиму для птахів, та червонобокими яблуками, які лишились на самих верхівках дерев.

Сподіваюсь, ви заінтриговані, то ж тепер скажу навіщо завела розмову про райський сад. Днями в нашому улюбленому Молченському монастирі закладено молодий сад. На території обителі вже давно ростуть і плодоносять яблуньки і виноград, а от частина території навколо монастиря ще не освоєна вправними руками насельниць. Організаторський талант та ідейність настоятельки монастиря матушки Феодосії, безсумнівна підтримка сестер-черниць, піклування про майбутні покоління прихожан та матеріальна підтримка і безпосередня участь у закладенні саду відданого, ревного прихожанина і великого друга монастиря Андрія Юрійовича Кисіля, – саме завдяки цим чинникам на путивльській землі відроджена древня традиція – монастирський сад.

Ось що каже нам про монастирські сади Інтернет: «С XI века, когда греческие монахи отправились проповедовать христианство в земли Скифов, они также принесли с собой многие полезные знания и стали первыми создателями садов на Руси. Ранее древние славяне использовали приусадебные территории, чтобы выращивать овощи, а для прогулок отправлялись в лес. Проповедники, строившие монастыри, руководствуясь примером из Библии, стали разбивать цветники во внутренних дворах и называли их раем или рай-городом. Со временем и князья стали разбивать сады в своих усадьбах, и садоводство прочно закрепилось на Руси».

Матушка Феодосія, яка вже майже 20 років несе ігуменський послух в обителі Білої Богородиці, без перебільшення, по крихтах збирала та відбудовувала монастир, відроджувала уставні та сталі для чернечого життя традиції. Ось і до саду дійшла черга. Погожим березневим ранком на підготовлену і освячену земельну ділянку вздовж вулиці, що веде до Сейму, було висаджено десятки плодових саджанців: яблуня, груша, вишня, горіх. По православній традиціі до роботи приступили з молитвою.

Почесна місія сотворити молитву була доручена Андрію Юрійовичу Кисілю –ідейному співорганізатору закладки саду. В голосі Андрія Юрійовича відчувалось хвилювання і в той же час піднесеність перед звершенням Богоугодної справи. А вже коли приступили до посадки саджанців, неозброєним оком було видно з якою любов’ю, натхненням, захопленням та професіоналізмом від робив цю справу, так, ніби все своє життя прикрашав землю. Настрій Андрія Юрійовича передався всім учасникам заходу, по завершенні якого сестри черниці влаштували гостинне чаювання.

Споглядаючи за тим, як десяток жінок-черниць з Божого благословення, під Покровом Пресвятої Богородиці, за підтримки небайдужих прихожан підняли з руїн, навели лад, благоприкрасили Молченську обитель, мимоволі ставиш собі, та ні, всім нам питання: а що не так з нами, чого не вистачає нам, щоб навести лад на своїй вулиці, в своєму місті, селі, в СВОЇЙ КРАЇНІ – УКРАЇНІ?

Бог нам у поміч, дорогі брати і сестри у Христі, у всіх наших благих починаннях!

А сад хай квітне і плодоносить!

Прихожанка Молченського монастиря Оксана Білоус.