Шановні путивляни, в ніч з 23 на 24 лютого цього року в Молченському жіночому монастирі було звершено цинічне пограбування храмів монастиря. Розбиті вікна, виломані двері, побиті дорогі ікони, вкрадено срібло, пошкоджено церковну утварь. Про те що грабіжники - люди далекі від Бога і духовності, свідчить той факт, що вони навіть не побоялися і не посоромилися зайти в найсвятіше місце храму, у "Святая святих" – вівтар, шукаючи і там поживу. З ікон знято золоту оздобу. У вівтарі розбита ікона Божої Матері "Умиління," яку монастирю подарували люди на знак вдячності Господу  за зцілення їх єдиної дитини від страшної хвороби - раку.
      Уявіть собі, як це страшно!!! Знято золотий ланцюжок, який коштує за людськими мірками не багато. І справа не в його ціні. Неоціненна його вартість у духовному контексті - це зцілення хворої людини. Тобто, хвора людина, маючи надію на Бога зцілилась від ланцюгів хвороби і красно дякувала Господу за те. А хтось той ланцюжок викрав – у Господа викрав, бо ж йому жертвували!!! І приніс в дім ланцюг здоров'я, а чи все таки ланцюг хвороби..., вкрадений у Бога?
      Прикро, що грабіжники навіть не усвідомлюють, що вкрали не в сестер, не в прихожан, а вкрали у Бога. Вдячна людина жертвує Богу можливо останнє, а покидьок з тих світлих почуттів вдячності збиткується. Викрадаючи матеріальне - те, що тлінне, він закриває собі шлях у життя вічне.
Я не буду совістити грабіжників, бо в їх чорних душах не має совісті, у них нічого немає, просто пустка, а то найстрашніше.
      Я прошу про одне: "Господи, прости їм, тому що не знають що творять!"
      Бог поругаєм, тобто приниженим, осміяним, зганьбленим не буває!!! А людина, що посіє – те й пожне... Той, хто сіє в плоть свою - від плоті пожне тління, а той хто сіє в дух – від духа матиме життя вічне.
Слава Богу!
                      Настоятелька Молченського монастиря ігуменя Феодосія.