12 січня в Молченському жіночому монастирі м. Путивль після закінчення Божественної літургії, яку очолив Високопреосвященнійший Роман, архиєпископ Конотопський і Глухівський відбулися святкові колядки. Прихожан та гостей монастиря різдвяними піснеспівами порадували Владика Роман з братією, сестри та Путивльський фолькльорний ансамбль "Ярославна." Сподіваємось, що святковий настрій буде надовго супроводжувати всіх.
Зі святом!

     В ночь с 6 на 7 января 2019 года, в праздник Рождества Господа Бога и Спаса нашего Иисуса Христа, в Молченском женском монастыре прошли праздничные богослужения.

    Сердечно поздравляем Вас с великим и радостным праздником Рождества Христова и Новолетием! Желаем, чтобы эти святые дни были наполнены для Вас и Ваших близких душевной радостью о родившемся Богомладенце, добрым здравием, благополучием! Дай Вам Бог в наступающем 2019 году мира, долгоденствия и благословения Божия на все Ваши благие начинания!

Приближаются Рождественские Святки, время радости, молитвы и колядки!
12 января в субботу праздничную Божественную литургию в Молченском женском монастыре (г. Путивль ул. Сеймская 1) возглавит Высокопреосвященнейший Роман,
архиепископ Конотопский и Глуховский.
Встреча архиерея в 8.00
Начало литургии 8.30.
Приглашаем всех разделить радость Рождества Христова!

Сердечно поздравляем вас с великим и радостным праздником Рождества Христова и Новолетием! Желаем, чтобы эти святые дни были наполнены для вас и ваших близких душевной радостью о родившемся Богомладенце, добрым здравием, благополучием! Дай вам Бог в наступающем 2019 году мира, долгоденствия и благословения Божия на все Ваши благие начинания!
С Рождественскими благопожеланиями игумения Феодосия с сестрами.

Расписание Богослужений в праздник Рождества Христова в Молченском женском монастыре г.Путивль ул Сеймская 1:

     27 грудня 2018 р. з Благословіння Високопреосвященнішого Романа, архієпископа Конотопського і Глухівського у храмі Всіх Святих міста Конотоп пройшли збори духівництва Конотопської єпархії.
1. Виступив протоієрей Володимир Решетніков, який підвів річний підсумок відділу по роботі з недільними школами.
2. Виступив протоієрей Володимир Казмірук, голова соціального відділу, який підвів підсумок річної роботи.
3. Виступив секретар єпархії протоієрей Богдан Никитюк, голова молодіжного відділу, який підвів підсумки роботи з молоддю у 2018р.
4. Виступив дияк. Даниїл Чорний з звітом роботи у справах сім’ї за 2018р.
5. Виступив священик Петро Фесенко, голова відділу по роботі з козацтвом з річним звітом за 2018р.
6. Виступив протоієрей Олександр Майборода, голова паломницького відділу з звітом про пройдену роботу за 2018р.
7. Виступив Владика Роман з підведенням підсумків та настанов на майбутній рік.
Також було проведено голосування за підтримку Предстоятеля Української Православної Церкви, Блаженнішого Митрополита Онуфрія. Рішення в підтримку було одноголосне.

Насельницы и прихожане Молченского женского монастыря г. Путивля остаются в лоне Святой Апостольской Православной Церкви и поддерживают ЕДИНОГО И ИСТИННОГО КАНОНИЧЕСКОГО ГЛАВУ УПЦ БЛАЖЕННЕЙШЕГО МИТРОПОЛИТА КИЕВСКОГО И ВСЕЯ УКРАИНЫ ОНУФРИЯ!

Дорогі прихожани монастиря та гості міста Путивля!

Всіх, хто має бажання і духовну потребу вшанувати пам'ять Святого Апостола Андрія Первозваного, запрошуємо 13 грудня 2018 року на спільне Богослужіння - святкову Літургію, яка розпочнеться о 9.00 в храмі Різдва Пресвятої Богородиці Молченського жіночого монастиря.
В такий непростий і доленосний для вірян України час пропонуємо об'єднати спільні зусилля в молитві до Господа перед образом Його "Хліб Життя", який є святинею Сумщини і також вшановується 13 грудня.
Свого часу Апостол Андрій Первозваний прийшов на береги Дніпра-Славути проповідувати Євангеліє Христове. Пам'ять про цю подію ми передаємо з покоління в покоління і дуже цінуємо, що нашою землею ходив Первоверховний Апостол. Вшановуючи його пам'ять, ми, як маленькі притоки стікаємося до великої, повноводної ріки - Матінки Церкви. Сьогодні на часі молитви за мир в нашій країні - Україні, за добробут кожного і держави в цілому, за душевний спокій вірних Церкви Христової.
По завершені Богослужіння всім буде запропонована монастирська пісна трапеза (Різдвяний піст триває).

Господи, спаси і сохрани, в мирі і любові жити нас навчи!
З повагою ігуменя Феодосія з сестрами.

Шановні відвідувачі сайту Молченського жіночого монастиря, дорогі друзі, возлюблені у Господі брати і сестри. Тривалий період існування нашого сайту та в засобах масової інформації ми, в міру своїм можливостей та здібностей, розповідали вам про православну віру, про життя обителі Білої Богородиці, про наші здобутки у справі відродження старовинного Молченського монастиря, про його багатовікову історію. Цього разу, нажаль, ми хочемо поділитись з вами тією бідою, яка невблаганно насувається на монастир та загрожує його фізичному існуванню.
Як ви знаєте монастир заснований ще в кінці 16 століття. З того часу, які тільки вітри не віяли над ним і в прямому, і в переносному значенні. Природні явища та діяльність людини не пошкодували ні монастирські споруди, ні саму місцину, на якій зведений монастир.
З 1997 року, несучи головний молитовний послух, ми власними зусиллями з руїн відроджували монастир і продовжуємо це затято робити і надалі. Нашу незламну віру, завзятість і затятість перехопили небайдужі прихожани, які допомагають нам наводили лад на території обителі. Ми вважали і продовжуємо вважати, що доручену справу необхідно виконувати з любов'ю і досконало. Сидіти і чекати коли на нас хтось зглянеться і допоможе – то не про нас. З молитвою на устах ми розбирали руїни, з молитвою на устах ми будували і прикрашали обитель. З молитвою на устах ми плакали, коли здавалось сили покидають нас. За два десятиліття молитовного подвигу в монастирі, одночасно відбудовуючи та утримуючи в належному стані обитель, ми укріпились у вірі та виробились фізично. Важка фізична праця та прожиті роки даються взнаки на нашому здоров'ї. ми не плачемо і не нарікаємо на труднощі, а смиренно несемо свій хрест. Ввірена нам Господня обитель, любов і підтримка прихожан, почуття власної відповідальності, гідності і вірності даним обітницям допомагали нам, не зважаючи на перешкоди і труднощі, продовжувати відроджувати і монастирське життя, і славну Молченську обитель.
Сьогодні, на превеликий жаль, монастир має проблеми, з якими самотужки нам не впоратись. Так, на території розташування комплексу будівель Молченського монастиря спостерігаються геологічно небезпечні явища у вигляді зсуву грунту. Внаслідок цього відбувається стрімка руйнація архієрейського корпусу. Вже натепер в будівлі утворились тріщини. Засоби косметичного ремонту будівлі, які ми провели, очікуваного результату не дають і з часом тріщини поглиблюються і збільшуються в розмірах. З метою збереження будівлі ми вже проводили ряд укріплювальних робіт в 2002 та 2012 роках. Опори виявились недовговічними та малоефективними.
Прикрості та гіркоти додає той факт, що аварійний стан корпусу несе небезпеку життю сестер, які мешкають в ньому. Приміщень, придатних для відселення сестер з аварійної будівлі натепер у монастиря не має.
Подальший зсув ґрунту на зазначеній земельній ділянці окрім руйнації архієрейського корпусу може призвести і до пошкодження монастирської дзвіниці. Зберегти вищезазначені будівлі монастиря можливо тільки виконавши безпосереднє укріплення земельної ділянки під ними. Такі роботи є дороговартісними і потребують значних фінансових, технічних та людських ресурсів, яких монастир не має. Православна громада, згуртована монастирем, вносить свою посильну лепту у відродження монастиря. Але, прихожани монастиря – люди незаможні, що зумовлено віддаленістю міста Путивля від великих промислових центрів та відсутністю високооплачуваної роботи. Благодійні пожертви прихожан і прочан, які відвідують Молченський монастир, не спроможні вирішити такі масштабні проблеми.
Прикро те, що на сьогодні монастир вже втратив унікальний елемент оборонної стіни, авторства зодчого Онисима Радішевського. Якщо всім миром не взятися за проблеми руйнування, то так і недовго до того часу, коли про Молченський монастир будемо знати тільки з літописів. Сьогодні Сумщина може втратити не тільки діючий жіночий монастир, а й унікальну історичну та архітектурну спадщину, без якої Путивль втрачає свою туристичну привабливість та історичний образ.

Враховуючи все вищевикладене, смиренно та з надією просимо всіх небайдужих допомогти зберегти унікальну пам'ятку архітектури - Молченський монастир. Христос говорить: «Що зробиш найменшому братові моєму, то мені це зробиш». Навіть найменша лепта простягнеться у небесну скарбничку, бо тому, хто дає, хай ніколи не забракне добра. І нехай Господь Бог у вашій щедрості благословить вас і ваші родини.

Спаси вас, Господи, за розуміння.
З повагою
настоятелька монастиря ігуменя Феодосія з сестрами.
Квітень 2018 року.

Просим всех, кто имеет возможность, внести посильную лепту в возрождении этой духовной святыни, чтобы с обновлением архитектурного наследия силились и укреплялись молитвы, возносимые за всех вас в веках.

И Матерь Божья, покровительница рода христианского, умолит Своего Сына, богатого всякими дарами и благами, о воздаянии вам сторицей в этой временной, а паче всего в будущей, вечной жизни. Аминь.

р/с 26001060281017  ОКПО:20052565

МФО: 337546 Банк СФЗАТ Приватбанк г. Сумы

номер карты приватбанк 5168 7422 2236 0079 Ситницкая Мария

Тел:  (0544) 25-50-49, (095) 141-39-59

Три праздника в один день.

   День 14 августа богат на праздники. Первый из них – Происхождение (изнесение) Честных Древ Животворящего Креста Господня и он является главной памятью этого дня. С истинной сыновьей любовью, с полным сознанием всей благости Божией к нам, припадаем мы сегодня к этому знамению нашего спасения, взывая: «Кресту Твоему поклоняемся, Владыко, и святое воскресение Твое славим».
   Также 14 августа совершается Празднество всемилостивому Спасу и Пресвятой Богородице в честь небесного знамения икон Господа нашего Иисуса Христа и Пречистой Девы Марии. В народе этот Спас называется Спасом на воде, Медовым Спасом.
   Еще в этот день памятуются ветхозаветные семь мучеников Маккавеев: Авим, Антонин, Гурий, Елеазар, Евсевон, Алим, Маркелл, мать их Соломония и учитель Елеазар.
   Соблюдая многовековую традицию православные путивляне принесли сегодня в храм для освящения начатки плодов земных, в том числе и мед. Это как бескровная жертва Богу, в первую очередь из чувства благодарности за то, что Он их нам дал. Так об этом говорится в Ветхом Завете: «Если приносишь Господу приношение хлебное из первых плодов, приноси в дар от первых плодов твоих из колосьев... это жертва Господу» (Лев.2:14, 16). По этому установлению, которое преподано было Господом святому пророку Моисею на горе Синай, и появилась в Церкви традиция освящать начатки плодов земных, не только пшеницы, но и меда, винограда, яблок и всего остального.
Красной нитью в праздничной литургии сего дня и в проповеди священноначалия монастыря было напоминание о главной сладости, которая вкуснее любого земного меда – о Господе нашем Иисусе Христе. Он есть путь и истина и жизнь. И наши души, если они уподобляются душам народа Израильского, который с помощью святого пророка Моисея искал Бога, тоже ищут Господа в пустыне житейских треволнений и обязательно найдут животворный родник, освященный Крестом и сладостной благодатью Святого Духа. Лишь бы было желание искать этот небесный мед...

   Имеем дерзновение напомнить посетителям нашего сайта, что с 14 августа начинается Успенский пост, учрежденный в честь Пресвятой Богородицы. Вот что говорил об этом посте святитель Симеон Солунский: «Пост в августе (Успенский) учрежден в честь Матери Божия Слова, Которая, узнавши Свое преставление, как всегда подвизалась и постилась за нас, хотя, будучи святой и непорочной, и не имела нужды в посте; так особенно Она молилась о нас, когда намеревалась перейти от здешней жизни к будущей и когда Ее блаженная душа имела чрез Божественного Духа соединиться с Ее Сыном. А потому и мы должны поститься и воспевать Ее, подражая житию Ее и пробуждая Ее тем к молитве за нас. Некоторые, впрочем, говорят, что этот пост учрежден по случаю двух праздников, то есть Преображения и Успения. И я также считаю необходимым воспоминания обоих этих двух праздников, одного – как подающего нам освящение, а другого – умилостивление и ходатайство за нас». Желаем каждому с Божьей помощью избрать свою меру поста.